Віднайти́ себе́ — усвідомити свій нахил, покликання до чогось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
повіднаходити — джу, диш, док., перех. Віднайти все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
віднаходити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повіднаходити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
віднайти — див. віднаходити … Український тлумачний словник
віднаходження — я, с. Дія за знач. віднаходити … Український тлумачний словник
поодн... — див. повідн...; напр.: пооднахо/дити, поодніма/ти і т. ін. див. повіднаходити, повіднімати і т. ін … Український тлумачний словник
знайти — I = знаходити (шукаючи, виявити), віднайти, віднаходити; розшукати, розшукувати, відшукати, відшукувати, вишукати, вишукувати, добути, добувати, відкопати, відкопувати, розкопати, розкопувати, викопати, викопувати, винишпорити, вискіпати… … Словник синонімів української мови
нетямущий — (позбавлений кмітливости, здогадливости, не здатний швидко зрозуміти що н.), некмітливий, нетямкий, нетямовитий, нерозторопний, безтолковий, дурний; не(з)догадливий (не здатний здогадуватися, швидко віднаходити правильне рішення) … Словник синонімів української мови
